Від самоти нікуди не втекти і не сховатись,
І хоч у тебе сотні друзів у мережі,
Ти просто з цим не зможеш сперечатись,
В собі ти зачинився, мов у вежі. Ти дуже рідко з неї виповзаєш,
Тому що звик до світу Інтернет
І навіть дівчини коханоЇ на маєш,
Живеш за плівкою придуманих анкет.
Авжеж, ти там успішний, молодий, красивий,
Ніхто не знає, хто насправді ти,
А в зеркалі перед тобою зовсім інший -
Людина без майбутнього і без мети.
Як раптом труднощі, ти можеш просто від єднатись,
Сховатись і піти попити чай.
Натиснувши кнопку знову під єднатись
І не впадати від оцих проблем у відчай.
Людиною ти просто бути перестав,
Коли своє життя ти проміняв на віртуальне
І смак життя, любов і щастя не пізнав,
Та для тебе все банально.
Але коли ти проживеш своє життя,
Ти тільки тоді зрозумієш -
Назад вже вороття нема
І ти на самоті загинеш ...
Ти молодець! Але навчися правильно писати... Не у образу, але все-таки... 
, пыталась прочитать, но мой украинский хуже даже чем английский....поэтому оставляю эту затею, чтобы язык не сломтять 
